Наукові роботи

Відділ освіти Заставнівської РДА

Хрещатицький НВК

Районний конкурс «Юний дослідник»

Дослідницька робота

   (номінація  „Народознавство, краєзнавство“ )

Виконала:

Петрусяк Анастасія

11 років, 5 клас

Керівник:

Калинюк Вікторія Ярославівна

вчитель географії

с. Хрещатик

2017 р

ЗМІСТ

Актуальність роботи

Мета

Об’єкт дослідження

Предмет дослідження

Етапи дослідження

Очікувані результати

Вступ

Основна частина

Висновок

Список використаних джерел

Тип проекту: народознавчий, дослідницький, короткотривалий.

Актуальність роботи:

Щороку  жителі нашого села і всієї планети  відзначають найбільше свято усіх християн – Великдень. Біля церкви  збирається натовп, лунають пісні та церковні дзвони . Веселе, гучне, смачне, тому мене надзвичайно зацікавила історія його походження та традиції, пов’язані з святкуванням.

Мета : дізнатися історію та традиції святкування Великодня у моєму селі.

Об’єкт дослідження: релігійне  свято  Великдень.

Предмет дослідження: традиції святкування Великодня.

Етапи дослідження:

1.                      Опитати рідних та знайомих і виявити, що вони знають про Великдень.

2.                      Розглянути історію Великодня.

3.                      Дізнатися, чому цей день  так називається?

4.                      Розглянути традиції святкування Великодня в моєму селі.

5.                      Дізнатися, які обрядові страви Великодня.

6.                      Узагальнити результати дослідження.

Очікувані результати : в результаті проекту моя сім’я, близькі будуть    святкувати  Великдень  дотримуючись традицій.

2

ВСТУП

ВЕЛИКДЕНЬ
На столі – духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна.

Свята та обряди - найважливіші складові духовного життя народу

Український народ дуже працьовитий. Але в його буденному житті, попри всі негаразди, важлива роль відводиться святам, у яких втілюється душа народу, національні особливості і традиції.  Свята урізноманітнюють і пожвавлюють будні, дають можливість відпочити і набратися духовної та творчої наснаги.
     Кожне із свят потребує дослідження: що воно означає, коли святкується, з якими подіями пов’язане, які звичаї передбачає.

Опитування показало, що,  в основному, про Великдень відомі такі факти:

•  Він святкується у неділю, щороку дата змінюється.

•  Перший і головний атрибут – паска, яка символізує тіло господнє у християнстві

•  Головні  страви  - паска, яйця, масло і сир  які потрібно обов’язково освятити в церкві. Це і є традиція цього свята.

•  Великодні свята тривають три дні.

3

ІСТОРІЯ ВЕЛИКОДНЯ

«Свято свят і торжество торжеств», — так іменують Великдень православні християни. 

Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха.  Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. Дізнавшись про воскреслого Ісуса, Марія Магдалена прибігла до правлячого тоді імператора Тиберія, принісши йому в дар куряче яйце, щоб повідомити радісну звістку. Жінка вигукнула: «Ісус воскрес!», На що імператор, розсміявшись, відповів: «Швидше це яйце почервоніє, ніж таке станеться!». І тут же яйце набуло яскраво-червоний колір. У здивуванні правитель сказав: «Воістину, воскрес!», І з тих пір цими двома фразами вітають люди один одного на Пасху, згадуючи диво воскресіння.

ЧОМУ ВЕЛИКДЕНЬ ТАК НАЗИВАЄТЬСЯ?

Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий День") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства.

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ

Традиції святкування сягають далеко вглиб нашої історії. Але так само, як і раніше, це свято прийнято зустрічати з розмахом.                   

 Серед українських народних свят одним із найбільших і найурочистіших є Великдень — Світлий Празник Христового Воскресіння. Це свято багате на церковно-обрядові й народні звичаї.                                                                                                                            У нашому селі, як і по всій Україні, Великдень, чи Пасха, традиційно є одним із найзначніших і найочікуваніших свят календарного року. Основні символи Великодня — паска й писанка. Жінки й дівчата розмальовували до свята писанки.                                                                                                                   4

 Крашанки й галунки фарбували переважно в червоний — це колір вогню і життя: саме в яйці воно зароджується. Писанками та крашанками люди обмінювалися всі три дні, дарували їх рідним і близьким, примовляючи: "Христос Воскрес”, а у відповідь: "Воістину Воскрес”.   

Великодня служба божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає, що Христос Воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: "Воістину Воскрес!" Пiсля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починається  процес освячення пасхальних кошиків.

Після освячення паски родина в повному складі збирається за святковим столом, щоб триматися купи протягом всього року. Розговлятися потрібно паскою або яйцем, хоча наші предки розговлялися навіть хріном, щоб зуби не боліли. Святкуємо три дні..

Від Великодня аж до Вознесіння люди   вітають  одне одного словами "Христос воскрес!"  – „Во істину воскрес!”

Після ранкового богослужіння розпочинаються народні гуляння, люди сходяться до церкви . Дівчата водять хороводи й співають  гаївки .  Молодь  водить  “Кривий танець”, “Вербовую дощечку”,  “Мак”, “Огірочки”.            5

Старші жителі спостерігають за розвагою молоді, намагаються передбачати майбутні шлюби у селі.

          

«Кривий танець»

         

      «Огірочки»                                           «Чому  не йдеш на гуляння, Галю?»

        

«Веснянки»

6

     Щороку біля церкви молодь нашого села «водить жука». Доросла молодь стає парами, узявшись за руки “в замок” – себто, кожен правою рукою тримає власну ліву вище зап’ястя, а лівою береться так само за праву руку своєї пари. Таким чином кожна пара утворює своїми руками немов би “сходинку”. По цих сходинках і йде Жучок – маленька дівчинка, яку підтримують за руки двоє високих і міцних учасників гри. Кожна пара, яку Жучок перейшов, перебігає наперед, знов утворює сходинку. Жучка обводять навколо церкви тричі при цьому співаючи пісню. Після цього жучка ведуть до самої домівки, де родичі пригощають молодь.

«Жучок»

           

«Подоляночка»

7

          

«А ми просо сіяли, сіяли»

ОБРЯДОВІ СТРАВИ ВЕЛИКОДНЯ

Що обов’язково повинно бути у пасхальному кошику, що воно символізує, усе це дуже важливо знати перед тим, як споряджати кошик до церкви.                Перший і головний атрибут – паска, яка символізує тіло господнє у   християнстві, в дохристиянській традиції кругла хлібина означала сонце та його силу. Це, власне, символ воскресіння.    

      Дуже важливими в кошику також є крашанки та писанки, вони безкінечність всесвіту, його безсмертя.      

                                                                          

8

Ковбаса, сало, сир та масло – усе це символи достатку та добробуту.

З боків кладуть  хрін, молодий часник із зеленим пір’ям. Кладуть посередині свічку. Ось наш кошик і готовий.

Зверху накривають його вишиваним рушником, на якому вишито хрест і написи «Христос Воскрес» і «Воістину Воскрес».

9

Для дітей готують маленькі кошики.

              

«ВЕЛИКОДНІ » ПРИКМЕТИ І ТРАДИЦІЇ

Під час Великодніх свят варто дотримуватися основних повір’їв, аби все, що робиться в ці дні членами родини, було цій родині на добро, на щастя, на здоров’я.
Найкращий час для  писанок — Чистий четвер.
Щоб добре неслася свійська птиця, стовчені на порошок шкаралупки від писанок слід додавати їй до корму.
Свячений хрін допомагає проти нудоти .
У  жодному разі не можна топтати шкаралупки крашанок або писанок — це великий гріх.

    Також у народі побутує звичай у Великодній понеділок обливатися водою. Цей день так і називається — Вливаний понеділок. В нашому селі також існує така традиція. Молоді хлопці ходять вливати дівчат. Корені цієї традиції походять від народного вірування в очисну силу води.

До Великодня обов’язково має бути новий одяг та щось нове в хаті для того, щоб протягом всього року у нас все було нове і множилося.

10

ВИСНОВОК

Мабуть немає народу, який не мав би своїх традицій і звичаїв. Звичаї й обряди забезпечують зв’язок поколінь, сприяють розвитку суспільства й особистості. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Радіймо, що з воскресінням  Христа настала весна, і сподіваймося, що вона принесе нам мир і щастя.                                                                                      Христос Воскрес - Воскресне Україна!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.     "Великодній кошик. Обряди і страви великодніх свят" Ольга Вербенець, Віра Манько

2.     Великий альбом українських писанок.

3.     Інтернет джерела.

4.     Розповіді старожилів села.

11

1.     «Скельно-печерні комплекси  Покутсько-Буковинських Карпат»

Всеукраїнська  краєзнавча експедиція  учнівської та студентської  молоді  «Моя  Батьківщина — Україна»  напрям: Геологічними стежками України

2.     «Мандрівка гуцульським краєм»   

Всеукраїнська  краєзнавча експедиція  учнівської та студентської  молоді  «Моя  Батьківщина — Україна»  напрям: Географія  рідного краю

3.     « Унікальні печери Тернопілля»

Всеукраїнська краєзнавча  експедиція  учнівської та студентської молоді  «Моя Батьківщина — Україна»  напрям: Геологічними стежками України

4.      « Священні джерела села Хрещатик»

Районний форум юних краєзнавців  «До оберегів відродження»

5.     «Екскурсія до Хотинської та Кам’янець- Подільської  фортець» Районний  конкурс  «Звіт про проведену туристично-краєзнавчу екскурсію»

6.     «Екскурсія до краєзнавчого музею села Зеленів»

Районний  конкурс  «Звіт про проведену туристично-краєзнавчу екскурсію»

7.     «Хрещатицький Свято-Іоано-Богословський монастир – пам’ятка архітектури  XII ст.»

Всеукраїнська  краєзнавча експедиція  учнівської та студентської  молоді  «Моя  Батьківщина — Україна»  напрям: Духовна спадщина мого народу